fbpx
м. Київ, вул. Пирогова, 2
info@nilos.com.ua +380 (98) 700 37 37

Ризиковість платника (п.1.6) – «клеймо» податкової?

Діджиталізція активно увійшла у відносини між бізнесом та фіскалами з введенням системи електронного адміністрування ПДВ у 2015 році. Через недобросовісність певних платників, були розроблені механізми боротьби з ними і  в липні 2017 року розпочалося масове зупинення реєстрації податкових накладних (далі – ПН) або по простому «блокування».

Тепер кожен бухгалтер має віртуозно розбиратись та використовувати можливості Електронного кабінету платника для роботи з податковою (думаю, що стартап – як працювати з ним буде мати успіх!).

Власники ж бізнесу змушені більш ретельно організовувати бізнес-процеси щоб не потрапити в «чорний список» та не отримати «мітку» – ризиковий платник податків (пункт 1.6)! Адже у ризикових «блокуються» усі ПН, як наслідок контрагенти застосовують величезні штрафи та відмовляються співпрацювати.

 Проблеми законодавчого врегулювання «ризиковості»

 Про зупинення реєстрації ПН/РК написано багато матеріалу, регламентована процедура «розблокування» та суди на стороні бізнесу.

«Ризиковість платника» термін новий, законодавчо не врегульований. В судовому порядку можна боротися, але це потребує значних витрат часу, а виконати судове рішення нереально. Тому фактично ризиковість це смертельна хвороба для компанії.

Основний документ, в якому з’являється це поняття – Постанова Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117). 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-п

Наразі декілька пунктів Постанови №117 визнано протиправними та нечинними в Окружному адміністративному суді міста Києва, рішенням від 05.06.2019 року по справі № 826/12108/18.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82538197

Окрім того на початку травня оприлюднили рішення суду від 26.04.19р. №640/1240/19 яким зобов’язали ДФС відкликати лист  від 05.11.2018р. №4065/99-99-07-05-04-18. Це один з листів яким закріплені критерії ризиковості платника податку.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81476559

Насправді податківці керуються листом, яким затверджено критерії ризиковості платника податку від 21.03.2018р. №959/99-99-07-18. ДФС його використовує при зупинені реєстрації ПН та про відкликання якого не йдеться у рішенні. Тому, критерії ризиковості платника продовжують діяти.

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0959872-18

Неповороткість процедур внесення змін до законодавства та політичні ігри зумовили дисбаланс в податковому законодавстві. Часто норми, які мабуть бути закріплені в Податковому кодексі переносяться в підзаконні акти або навіть гірше – в листи. На даний час це є революційною необхідністю і обґрунтовується тим, що «ділки» прилаштовуються швидше ніж їх встигають ловити. Саме для зменшення кількості зловживань була розроблена система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР). Але вона сильно зачіпає  реальний сектор економіки. Найбільше страждають малі та середні компанії, так як на великих компаніях спрацьовують відсікаючі критерії і їх ПН/РК не підпадають під моніторинг. Тому найближчим часом зміни Постанови №117 будуть регулярними якби це не обурювало бізнес.

Позитивним результатом роботи СМКОР можна вважати значне зменшення бажання бізнесу працювати з «токсичними» контрагентами та позитивну динаміку надходження в бюджет.

Що таке «ризиковість платника»?

Аналізуючи практику включення компаній в ризикові з упевненістю можна стверджувати, що це перший крок до визнання їх фіктивним. Тобто за результатом оцінки діяльності компанії комісія ГУ ДФС приймає рішення, що платник порушує норм чинного законодавства і його робота має бути обмежена.

Чому включають у перелік ризикових?

Найрозповсюдженішою підставою є податкова інформація! Вона збирається та формується різними підрозділами ДФС. В діючому законодавстві про «ризиковість» не передбачено інформування компанії про причини підвищеної уваги до її діяльності.

Звісно у перелік ризикових потрапляють не тільки фіктивні платники, часто це реальний бізнес, який не встиг за тенденціями поглядів фіскалів.

Що може зробити платник включений до переліку ризикових?

Подати звернення на виключення, додати купу документів про підтвердження своєї реальності та операцій. Все це роздруковується, нумерується, завіряється та подається у канцелярію ГУ ДФС. Розгляд документів відбувається протягом 30 календарних днів, а у виняткових випадках швидше (якщо подати скарги у всі можливі інстанції).

Що ж відбувається після подачі звернення?

Його опрацьовує головне управління та  ліквідована/діюча податкова міліція. Кожен підрозділ дає своє заключення про реальність компанії. Для цього часто необхідно надати пояснення, пройти податкову перевірку тощо. Через відсутність процедури кожна компанія проходить цей етап по різному.

Після 30 календарних днів податкова направляє відповідь. У відповіді може бути як виключення зі переліку ризикових так і відмова. Звісно підстави, які зумовили таке рішення не повідомляють.

Зазвичай, подача звернення це перший крок до виходу з переліку. За ним необхідно вчинити ряд дій, в залежності від причин «ризиковості».

«Розблокування» ПН в статусі «ризиковості»

В період коли ПН/РК зупиняються Головні управління та квитанції про зупинення закликають подавати пояснення з підтверджуючим пакетом документів для розблокування. Необхідно пам’ятати, що у статусі ризиковості позитивні перспективи відсутні і таким чином компанія затягне «розблокування» на роки. У кожному регіоні у податківців своє бачення порядку «розблокування» ПН зупиненим по п.1.6., це треба враховувати.

Отже, податкова має нерегульований законодавством важіль – «ризиковість». Результатами якого є блокування роботи бізнесу – зупинення реєстрації усіх податкових накладних.

Зараз Мінфін разом з податківцями допрацьовують СМКОР, особливо механізм включення-виключення з переліку ризикових, опираючись на реальні кейси бізнесу. Отож, очікуємо оновлення законодавства в зупиненні реєстрації ПН/РК, а в цей час активно продовжуємо роботу по виходу з ризикових.

http://dengi.ua/blog/309436-Irina-Naraevskaja—Chernaja-metka–ot-nalogovoj?fbclid=IwAR2TA7A2L7k3rVef3A5yuvmQuOFJiRuFNLfay3-vzIAyh4ODD11e627E_ac